Найбільш поширеним методом магнітної дефектоскопії є магнітно-порошковий метод . При використанні методу магнітно-порошкової дефектоскопії ( МПД ) на намагнічену деталь (колінвал), наноситься магнітний порошок або магнітна суспензія , що представляє собою мілкодисперсійну суспензію магнітних частинок в рідині.

   Частинки феромагнітного порошку , що потрапили в зону дії магнітного поля розсіювання, притягуються і осідають на поверхні поблизу місць розташування несуцільностей . Ширина смуги , по якій відбувається осідання магнітного порошку, може значно перевищувати реальну ширину дефекту. Внаслідок цього навіть приховані тріщини можуть фіксуватися по осілим часткам порошку неозброєним оком. Реєстрація отриманих індикаторних малюнків проводиться візуально або за допомогою пристроїв обробки зображення.

      Магнітно-порошковий метод включає в себе наступні операції:

• підготовка до контролю ;

• намагнічування ;

• нанесення дефектоскопічного матеріалу;

• огляд поверхні і реєстрація індикаторних малюнків ;

• розмагнічування